Стоп насильству!

 Сьогодні проблема домашнього насилля є досить поширеною у вимірі сучасного соціального простору, а також однією з найбільш розповсюджених у світі форм порушення прав людини. Домашнє насильство вважається серйозною проблемою в кожній країні, де вивчається це питання. Існує поширений міф, що насильство в родинах – проблема тільки неблагополучних родин, і майже завжди сімейне насильство пов’язане з пияцтвом і бідністю. Однак, за деякими дослідженнями, це не зовсім так. Насильство властиве всім соціальним групам і не залежить від економічного становища родини загалом. То ж розглянемо сутність домашнього насильства.

       Домашнє насильство – діяння ( дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають

 ( проживали) однією сім’єю, але не перебувають ( перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того,  чи проживає ( проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що і постраждала особа, а також погрозив чинення таких діянь. Розрізняють такі види домашнього насильства:

1. Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
2. сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
3. психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
4. економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб:

1) подружжя;

2) колишнє подружжя;

3) наречені;

4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);

5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;

6) особи, які мають спільну дитину (дітей);

7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);

8) дід (баба) та онук (онука);

9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);

10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);

11) рідні брати і сестри;

12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);

13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;

14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;

15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.

СПЕЦІАЛЬНІ ЗАХОДИ ЩОДО ПРОТИДІЇ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВА:

терміновий заборонний припис- спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства, можі містити такі заходи:

• зобов’язання залишити місце проживання ( перебування) постраждалої особи;
• заборона на вхід та перебування в місці проживання ( перебування) постраждалої особи;
• заборона в будь – який спосіб контактувати з постраждалою особою. Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції за результатами оцінки ризиків строком до 10 діб.

 Обмежувальний припис – захід тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи і полягає в :

1. забороні перебувати в місці спільного проживання( перебування) з постраждалою особою( крім випадків, коли кривдником є особою віком до 18 років);
2. усуненні перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3. обмеженні спілкування з постраждалою дитиною;
4. забороні наближатися на визначену відстань до місця проживання( перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5. забороні особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, Якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її в будь- який спосіб спілкуватися з нею;
6. заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису приймається судом, підлягає негайному виконанню і видається на строк від 1 до 6 місяців.

Особа, яка постраждала від домашнього насильства має право отримати допомогу та захист від суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері та запобігання та протидії домашньому насильству: підрозділи органів Національної поліції, центри з надання безоплатної правової допомоги, служби у справах дітей, закладів охорони здоров’я та до уповноваженої особи органів місцевого самоврядування. Також В Україні за телефонним номером 1547 цілодобово та безкоштовно діє Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.  

ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЯ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ В ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
http://plsz.gov.ua/info_scr/dom_nas1.html

Перелік організацій, до яких можна звернутися за консультацією та допомогою:
   
Національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильству та захисту прав дітей – 0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів на всій території України) або 116-123 (безкоштовно для дзвінків з мобільних телефонів)
   Правоохоронні органи – 102

Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації – (0532) 68-51-67
   
Полтавський обласний центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді – (0532) 60-73-93
   Служба у справах дітей Полтавської обласної державної адміністрації – (0532) 57-97-93 або 50-27-27
   Благодійна організація «Світло надії» тел. (05322) 2-06-20 або (0532) 60-60-81
   До персонально-відповідальної особи за протидію домашньому насильству в районі/місті/об'єднаній територіальній громаді (за місцем проживання за тел.. - 0990869486