Перелік повноважень

       В Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження органів місцевого самоврядування закріплено згідно з принципом розподілу владних функцій, а саме: окремо визначається компетенція самих органів – сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих органів, окремо посадових осіб місцевого самоврядування – сільського, селищного, міського голови.

Повноваження депутатів.

 

 Дехто розглядає депутатів виключно як осіб, які мають право направляти депутатські звернення та депутатські запити, а також бути вхожими на законних підставах до владних кабінетів, де вирішуються важливі питання. Дійсно, депутати періодично відвідують різні компетентні органи, звертаються до їхніх посадових осіб з усілякими проханнями та клопотаннями. Однак повноваження депутата - це не лише можливість здійснювати законний тиск на відповідних суб’єктів владних повноважень для ухвалення ними того чи іншого рішення. Для представлення інтересів виборців депутат у своєму арсеналі має такий обсяг повноважень, реалізація яких дозволяє йому не тільки привертати увагу громадськості важливістю тих чи інших питань, а перш за все, знаходити оптимальні шляхи їх вирішення та приймати необхідні рішення. Для цього депутату, зокрема надано такі повноваження:

  • вносити питання до порядку денного ради та її виконавчих органів;
  • вносити проекти рішень до ради, а також змін і доповнень до проектів, внесених іншими авторами;
  • вносити проекти рішень в органи ради (виконком, виконавчі органи, постійні, тимчасові контрольні комісії, інші комісії);
  • брати участь з правом ухвального голосу в пленарних засіданнях ради, засіданнях її постійних комісій, а також з правом дорадчого голосу у засіданнях органів ради, до складу яких депутат не входить;  
  • пропонувати зміни та/чи доповнення щодо порядку денного, черговості розгляду питань радою чи будь-яким утвореним нею органом;
  • ініціювати недовіру сільському, селищному, міському голові; розпуск будь-якого утвореного радою органу та/чи звільнення відповідних посадових осіб місцевого самоврядування; подання звіту чи інформування органів ради, їх посадових осіб, а з питань, віднесених до відання ради – будь-яких інших посадових/службових осіб, у т.ч. керівників комунальних підприємств, установ та організацій.

Як видно, депутат має досить вагомі повноваження, однак тут є одне «але». Воно полягає у тому, що:

  • депутати здійснюють свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю (окрім депутата, обраного секретарем ради), тобто не щоденно і не на постійній основі;
  • значна частина повноважень здійснюються депутатами здебільшого напередодні чи упродовж сесії (чергової чи позачергової);
  • жоден депутат не може одноосібно приймати юридично оформлені  розпорядчі рішення, виконання яких вирішували б певні питання життєдіяльності територіальної громади (наприклад, видати обов’язкові до виконання накази чи розпорядження);
  • депутати є суб’єктами не одноосібної, а колегіальної влади в громаді.

Повноваження сільських, селищних, міських рад.

 

При визначенні повноважень рад законодавець застосував дуалістичний підхід, унаслідок чого ради отримали як власні повноваження, так і делеговані державою. Їх вичерпний перелік містить стаття 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон №280/97-ВР).

Основний зміст належних раді повноважень полягає у тому, що вони можуть вирішуватися виключно на пленарних засіданнях ради. Це означає, що повноваження ради є обмеженими в часі, незалежно від їх кількості та кількості самих сфер (галузей) суспільного життя, на які вони поширюються. Іншими словами, рада не кожного дня і навіть не кожного тижня здійснює повноваження, віднесені законом до її відання.

Іншою особливістю повноважень ради є те, що ухвалені нею рішення, не можуть втілюватися в життя без участі інших спеціально створених органів місцевого самоврядування, якими є виконавчі органи ради.

Таким чином, рада хоча і наділена низкою вагомих повноважень для забезпечення важливих сфер життєдіяльності територіальної громади, утім висновок про те, чи слід раду вважати головною в громаді, можна буде зробити лише після розгляду повноважень решти претендентів.

 

Повноваження сільського, селищного, міського голови.

 

Їх переважно визначено Законом №280/97-ВР (частина 4 статті 42), який передбачив, що голова:

  • організує в межах, визначених законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету. Здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету;
  • підписує рішення ради та її виконавчого комітету. Забезпечує виконання рішень відповідної ради, її виконавчого комітету;
  • вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради;
  • вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради;
  • вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України;
  • скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради;
  • забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання;
  • призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів;
  • є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою;
  • представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства;
  • укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради;
  • видає розпорядження у межах своїх повноважень

Елементарний аналіз вказаних вище повноважень дозволяє принаймні зробити висновок, що постійна (щоденна) влада реально зосереджена в руках голови.  Якщо поруч з цим ще й враховувати право голови зупиняти рішення ради та виконкому, то швидше за все, голову можна вважати досить вагомим претендентом на титул головного в громаді.

 

Повноваження виконавчого комітету.

 

 Виконавчий комітет (далі – виконком) може розглядати і вирішувати питання, що віднесені Законом №280/97-ВР (статті 27-39) до відання виконавчих органів влади. Нагадаю, що повноваження виконавчих органів поділяються на два види:

  • власні (самоврядні) – такі, що належать до компетенції органів місцевого самоврядування;
  • делеговані – такі, що входять до компетенції органів виконавчої влади, якими держава «поділилася» із виконавчими органами рад.

Відповідно до Закону №280/97-ВР повноваження виконавчого комітету поширюються на:

  • сферу соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку (стаття 27);
  • галузь бюджету, фінансів і цін (стаття 28);
  • сферу управління комунальною власністю (стаття 29);
  • галузь житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку (стаття 30);
  • галузь будівництва (стаття 31);
  • сферу освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту (стаття 32);
  • сферу регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища (стаття 33);
  • сферу соціального захисту населення (стаття 34);
  • галузь зовнішньоекономічної діяльності (стаття 35);
  • галузь оборонної роботи (стаття 36);
  • сферу адміністративно-територіального устрою (стаття 37).